Що таке метод Ренді Олівера і чи допомагає він у боротьбі з кліщем Варроа

Метод Ренді Олівера — це спосіб профілактики вароатозу бджіл за допомогою целюлозних серветок, просочених сумішшю щавлевої кислоти та гліцерину. Бджолярі використовують різні методи боротьби зі збудником цієї хвороби, кліщем Varroa destructor, який становить одну з головних загроз на пасіці навіть для сильних і продуктивних сімей. Багато традиційних способів сьогодні не дають належного ефекту, тому ця технологія викликає великий інтерес у пасічників. У чому полягає суть методу, наскільки він ефективний і про що потрібно пам’ятати, застосовуючи цю технологію на практиці, розповідається в цій статті.

Що таке варроатоз і чим він небезпечний для бджіл

Варроатоз — це паразитарне захворювання медоносних бджіл, що викликається кліщем Varroa destructor. Найінтенсивніше розмноження шкідника відбувається в період активного вирощування розплоду, тобто навесні та влітку, і за відсутності контролю чисельності його популяція швидко збільшується.

Вже до кінця сезону зараження кліщем Варроа може досягти критичного рівня, через що бджоли сильно ослаблюють, гірше переносять зимівлю і часто гинуть в осінньо-зимовий період. Навіть одна заражена сім’я здатна стати джерелом швидкого поширення паразита на всій пасіці.

На ранніх стадіях варроатоз може практично не проявлятися. Однак у міру збільшення чисельності кліща проявляються характерні симптоми, серед яких:

• бджолиний розплід із пошкодженими комірками, поява загиблих личинок;
• народження бджіл із вродженими деформаціями;
• неспокійна поведінка та зниження активності бджолиної сім’ї;
• підвищена кількість підмору.

На пізніх стадіях розвитку хвороби бджоли помітно слабшають і значно знижують продуктивність, а уражені паразитом особини живуть значно менше, ніж здорові комахи.

При високому ступені зараження сім’я повністю гине протягом одного-двох сезонів, тому важливо своєчасно застосовувати ефективні методи боротьби з кліщем Varroa.

Як з’явився метод Ренді Олівера для боротьби з варроатозом

Щавелева кислота вважається одним із найбільш доступних та ефективних засобів для боротьби з кліщем Varroa destructor. За умови дотримання рекомендованих дозувань вона безпечна для бджіл, не накопичується у воску та меді в небезпечних концентраціях і успішно застосовується на пасіках багатьох країн.

Однак серед бджолярів досі немає єдиної думки щодо того, який спосіб її використання забезпечує найкращий результат. Одним із найвдаліших рішень стала технологія Ренді Олівера, що заснована на використанні целюлозних серветок, просочених сумішшю щавлевої кислоти та гліцерину.

Ренді Олівер — американський бджоляр, дослідник і популяризатор наукового підходу в галузі. Протягом багатьох років він поєднує управління великою комерційною пасікою з проведенням власних практичних досліджень, результати яких регулярно публікує на сайті ScientificBeekeeping.com та в журналі American Bee Journal.

Широку популярність Олівер здобув завдяки об’єктивній оцінці різних методів боротьби з кліщем Varroa destructor. Замість теоретичних припущень він проводить масштабні експерименти на бджолиних сім’ях, аналізує отримані дані та робить висновки щодо реальних показників ефективності.

Традиційні способи обробки мають один істотний недолік, вважає Ренді Олівер. Вони впливають переважно на кліщів, які знаходяться на дорослих бджолах, тоді як паразити, приховані в запечатаному розплоді, продовжують розвиватися. Тому для досягнення високої ефективності доводиться проводити кілька обробок через певні проміжки часу.

Випробування показали, що розчинення щавелевої кислоти в гліцерині дозволяє значно подовжити термін її дії за рахунок повільного вивільнення діючої речовини. Такий підхід підтримує ефективну концентрацію щавелевої кислоти у вулику протягом кількох тижнів без необхідності проводити часті повторні обробки.

У ході своїх досліджень Ренді Олівер домігся того, що одна установка просочених серветок забезпечувала дію приблизно протягом 30 днів. За цей час проходить два репродуктивні цикли кліща Varroa destructor, що значно підвищує ефективність боротьби з паразитом.

У міру виходу молодих бджіл із запечатаного розплоду кліщі потрапляють під дію щавлевої кислоти й гинуть до фази активного розмноження. Після завершення обробки бджоли поступово розгризають і самостійно видаляють залишки серветок із вулика, що звільняє бджоляра від зайвого втручання.

Перші експерименти Ренді Олівер проводив на 28 бджолиних сім’ях, розділених на групи. Під час випробувань порівнювали сім різних способів боротьби з варроатозом, включаючи обробку ефірними оліями, але жоден із них не дав належного результату. Тоді головним завданням стало створення носія, який міг би тривалий час утримувати й поступово вивільняти щавелеву кислоту всередині вулика.

Після численних випробувань досліднику вдалося підібрати оптимальне співвідношення компонентів і матеріал-носій. Так з’явилася технологія просочення целюлозних серветок розчином щавелевої кислоти в гліцерині, що забезпечує тривалий вплив на кліща Varroa destructor.

Особливості та переваги методу Ренді Олівера

Метод Ренді Олівера поєднує в собі кілька важливих переваг:

• тривала безперервна дія без необхідності частих повторних обробок;
• високу ефективність;
• використання доступних і відносно недорогих компонентів;
• простоту застосування.

Для роботи потрібні такі матеріали:

• набір спеціальних щільних целюлозних серветок (можна придбати в магазинах для бджолярів на кшталт інтернет-магазину «Долина Меду»);
• дигідрат щавелевої кислоти;
• харчовий гліцерин;
• пластикові підноси або лотки для просочення серветок;
• скляна мірна ємність для дозування та нагрівання гліцерину;
• пластикова або дерев’яна паличка для перемішування;
• скляна банка з пластиковою кришкою для зберігання готового (невикористаного) розчину;
• захисні рукавички та окуляри.

Під час роботи з кислотою слід дотримуватися обережності та уникати контакту зі шкірою та слизовими оболонками. Також потрібно враховувати, що щавелева кислота може вступати в реакцію з металами, тому весь посуд та інструменти мають бути зі скла, пластику або дерева.

Розмір і тип серветок можуть варіюватися. У практиці Ренді Олівера часто використовуються целюлозні рушники середнього формату (приблизно 11×13 дюймів, або 28×33 см). На один вулик знадобиться 25 мл гліцерину, 25 г щавелевої кислоти та одна серветка.

Роботи слід проводити в захисних рукавичках та окулярах, дотримуючись заходів безпеки при роботі з кислотами.

Послідовність дій:

1. гліцерин попередньо нагрівають приблизно до 60 градусів, після чого у ньому розчиняють щавелеву кислоту, постійно перемішуючи;
2. серветку розкладають на пластиковому піддоні й рівномірно просочують приготованим розчином, потім переносять на інший піднос для видалення надлишків рідини. Після цього серветку слід віджати так, щоб приблизно половина розчину залишилася на підносі — це важливий момент, оскільки тоді на серветці залишиться оптимальна кількість препарату, і надалі бджоли будуть прагнути видалити її з вулика;
3. серветки розміщують на верхніх планках розплідних рамок і залишають у вулику приблизно на 30–40 днів (за цей час кліщ поступово осипається з накопичувальним ефектом);
4. невикористаний розчин можна зберігати у скляній банці для подальшого застосування.

Після встановлення просочених серветок бджоли починають контактувати з матеріалом і розносять препарат по всьому гнізду, намагаючись зчистити його зі свого тіла. У результаті кліщ піддається дії щавлевої кислоти, а на медопродуктивність бджолиної сім’ї така обробка не впливає. У міру ослаблення дії препарату серветки частково руйнуються й видаляються бджолами самостійно.

Поради від бджолярів на основі практичного досвіду застосування методу Ренді Олівера

За відгуками українських бджолярів, серветки з розчином щавелевої кислоти та гліцерину дійсно ефективно діють. Ось ще кілька порад від досвідчених пасічників щодо застосування цієї методики:

• встановлювати серветки потрібно навесні, коли кількість кліщів мінімальна;
• рекомендується замінювати серветки 3–4 рази протягом сезону;
• товстіші серветки ефективніші, оскільки вони повільніше висихають і довше зберігають дію кислоти;
• для двокорпусного вулика рекомендують використовувати чотири серветки, з яких дві розміщують на верхніх планках рамок гніздового корпусу, а ще дві — на верхніх планках рамок другого корпусу;
• деякі бджолярі додатково нарізають невеликі смужки серветок за розміром льотків і закріплюють їх степлером. Проходячи через льотки, бджоли контактують із препаратом і розносять його по всьому вулику;
• матеріал серветок має велике значення. Віскозні серветки не рекомендуються, оскільки бджоли їх практично не розгризають, через що ефективність обробки відчутно знижується;
• верхні планки рамок вбирають частину розчину, а надмірне закислення гнізда може спровокувати розвиток аскосферозу. Це також варто враховувати під час використання методу.

Як показує практика, цей спосіб не знищує кліща повністю, але дозволяє істотно зменшити чисельність паразита. Метод особливо актуальний у липні-серпні, коли у вуликах ще є мед і застосування багатьох інших варіантів боротьби з вароа може бути обмеженим.

Поширені запитання