Зберігання меду, воску, вощини, воскової сировини

Мед слід зберігати у закритому посуді при температурі повітря у приміщенні не вище +10°C. Враховуючи, що мед має властивість гігроскопічності та адсорбції (вбирати вологу та запахи), зберігати його треба в сухому приміщенні, без сторонніх запахів, з вологістю повітря близько 60% і не вище 80%. Зберігання разом із медом таких товарів та продуктів, як шкіра, оселедця, гас, дьоготь, кисла капуста тощо. заборонена, т.к. запахи можуть бути сприйняті (адсорбовані) медом, і якість його буде значно знижена. Зрілий мед на сухому складі при температурі не вище +10°C може зберігатися протягом багатьох років. За більш високої температури створюються сприятливі умови для закисання меду. Бочки з медом на складі встановлюють у 2 та 3 яруси. Щоб до кожної бочки був можливий легкий доступ, у разі появи течі.

Віск бджолиний вимагає спеціальних умов зберігання, т.к. відноситься до дуже стійких продуктів. Віск при зберіганні не підсихає і зволожується крім екстракційного воску, якщо з нього недостатньо видалений розчинник. Віск не піддається суттєвому псуванню будь-якими шкідниками, у тому числі і восковою міллю. Іноді віск може уражатись грибком (аспергіллус нігер) або, як його називають іржею, яка руйнує головним чином старі стільники, що містять крім воску, білкові та інші речовини. Іноді віск та вощина покриваються сірим нальотом, що не можна вважати погіршенням якості воску.

Штучна вощина також вимагає особливих умов зберігання. Потрібно лише захистити її від пилу. Крім того, температура складу повинна бути не нижчою за 0°C, т.к. при промерзанні вощина стає дуже крихкою та ламкою.

Воскова сировина, особливо суша, є продуктом, що швидко псується. Псування воскової сировини та запасних стільників може походити від різних причин: цвілевих та інших грибків, самозігрівання, різних шкідників – мишей і особливо воскової молі. Восковитість сировини у своїй знижується, погіршується також якість воску. Мерва з восковитістю 25% і вище, що пролежала 2-3 роки просто неба, під впливом пліснявих та інших грибків, а також процесів самозігрівання знижує свою восковитість в 10-15 разів.

Воскову сировину слід зберігати окремо за сортами. Мерву та витоплення також зберігають окремо. Суша легко уражається восковою міллю. Тому відразу ж після вибракування старих стільників суші повинні бути перероблені безпосередньо на пасіці. У цьому випадку витоплення та мерва будуть вільні від яєчок воскової молі і після просушування можуть зберігатися без псування протягом довгого часу. Зберігають стільники в приміщеннях, обладнаних стелажами, а нерідко й у вуличних корпусах, встановлених один на один від підлоги до стелі. Зверху і знизу такі колонки з корпусами закривають плоскими кришками або листом жерсті для захисту від мишей. Попередньо рамки з стільниками очищають від воскових горбків, прополісу і сортують за виробничим призначенням або черговістю використання наступного сезону.

Для запобігання сотам від молі приміщення обкурюють сіркою.

Найкраща температура повітря в ньому 0–8°C.

На невеликих пасіках стільники зберігають у шафах і скринях, оббитих з усіх боків бляхою (від мишей), або у щільних вуликах та корпусах.

Щоб рамки з пергою не цвіли, з осені їх засипають цукровою пудрою.

Щоб уникнути втрат воску від саморозігрівання та поразки пліснявим грибком, всі сорти воскової сировини слід тримати сухими, з вологістю не вище 10%. Складське приміщення для зберігання воскової сировини має бути холодним, тобто без опалення, з цементною або цегляною підлогою. Такі склади взимку проходять природну дезінфекцію від воскової молі за допомогою морозу.

Неприпустимим є зберігання воскової сировини в тарі. На пасік для короткочасного зберігання суші можна використовувати підземні зимівники, що мають влітку низьку температуру; можна зберігати сушу на протягі. Необхідно враховувати, що воскова моль при температурі нижче 10°C хоч і не загине, але не завдає шкоди.