Як отримати високоякісний віск

Віск використовується у багатьох галузях життєдіяльності людини. Однак основна маса все ж таки залишається в бджільництві, у вигляді вощини. Якщо в промисловості можна використовувати синтетичні замінники, то тут це не прийнятно. Тому бджолярі повинні прагнути зменшення втрат воску під час зберігання та переробки. Адже багато воску поїдає воскова міль, чимало його залишається у відходах після переробки та просто викидається. Воскова сировина може бути перероблена на сонячних, парових та інших воскотопках або за допомогою воскопресу безпосередньо на пасіці. Щоб мати гарну вощину, бджолярі повинні під час переробки сировини отримувати високоякісний віск.

При переробці потрібно розуміти, які фактори впливають на якість воску, що отримується. За кольором та своєю якістю бджолиний віск буває різним, що залежить від сировини, з якої видобувається, способів переробки, матеріалу посуду (обладнання) тощо. Якісний віск має колір від білого до світло-коричневого. Запах медовий, приємний. Структура на поверхні гладка, однорідна, нежирна на дотик, тверда, при потиранні тканиною блискуча. Структура у зламі дрібнозерниста, допускається неоднорідність кольору. На нижній частині воскового зливка не повинно бути бруду. При неправильній обробці іноді отримують некондиційний віск-темний, або навіть чорний, сірий, губчастий, ніздрюватий, забруднений і т.д., непридатний для виготовлення вощини. Пасічний віск - витоплюється або віджимається безпосередньо на пасіці і відноситься до розряду високоякісних восків. Інші сорти одержують промисловими способами і вони мають нижчу якість.

Воскову сировину на пасіках переважно переробляють такими способами:

- перетоплення за допомогою сонячних воскотопок;

- перетоплення за допомогою парових воскотопок;

- віджимання за допомогою воскопресів.

Сонячна воскотопка. Даний вид воскотопки є ящиком, задня стінка якого вище передньої. Зверху ящик прикритий рамою зі склом. Усередині встановлено деко, на яке кладуть воскову сировину. Інфрачервоні теплові промені сонячного спектру проходять через скло та нагрівають сировину до 70°С-95°С. Віск плавиться і стікає по похилій площині вниз у коритце, на дно якого зазвичай наливається невелика кількість води. . Найбільшу кількість тепла воскотопка отримує у тому випадку, коли сонячні промені падають на скло перпендикулярно до його поверхні. З цією метою воскотопку встановлюють на спеціальні підставки та повертають протягом дня слідом за ходом сонця. Такою воскотопкою за день у теплу сонячну погоду можна витопити до 4 кг воску та обслужити пасіку на 50 і більше бджолосімей. У сонячній воскотопці перетоплюють обрізки світлих стільників, язики, воскові кришечки (забрус), але тільки суху суш (не потрібно попередньо розварювати у воді). Даний вид воскотопки не можна використовувати, якщо є гнильцеві захворювання! Віск не можна залишати у воскотопці на сонці довгий час – він вибілюється (стає білим).

Для перетоплення більшої кількості воскосировини використовують парові воскотопки. Основний принцип такого обладнання – наявність двох баків, внутрішнього з отворами для проходження пари та зовнішнього. У зовнішньому нагрівається вода, а у внутрішньому за рахунок гарячої пари розплавляється віск. Для завантаження воскосировини у таких воскотопках є кошики. Заводи виробники віддають перевагу нержавіючій сталі для їх виготовлення, тому що відбувається контакт з воском. Воскотопки оснащені кришками для збереження тепла та зливними трубками, через які розплавлений віск разом із конденсатом зливається у підготовлені ємності. У нашому магазині представлені як невеликі воскотопки для обрізків та іншої воскосировини, так і моделі, в яких можна топити суш, не зрізаючи з рамок. У такому разі старі рамки ще й знезаражуються парою. Нагрівати воду в парових воскотопках можна на будь-якому джерелі тепла – багаття, газ, електропечі. Під час роботи слід стежити, щоб вода повністю не випаровувалась, для запобігання деформації дна воскотопки. Найбільш зручно та швидко можна отримати пару за допомогою підключення парогенератора до таких воскотопок. Зверніть увагу, що воскотопка-стіл із нашого асортименту використовується виключно за допомогою парогенератора, оскільки не має додаткового внутрішнього бака.

Існують також електричні воскотопки. В них для нагрівання воску використовуються крапельні парогенератори чи тени.

Найбільш доступний метод перетоплення воску - відціджування. Для розварювання суші можна взяти каструлю, цебро, бак. Суш розварюють з дощовою водою, потім відціджують через тканину (марля, мішковина, колготки). Віск розплавляється при 62°С - 65°С, при подальшому нагріванні до 95°С -105°С його поверхні може утворюватися піна і може «втекти» як молоко. Після випаровування всієї води при температурі вище 100°С поверхня воску стає чистою і спокійною. При нагріванні воску при 120°С протягом 30хв його основні показники покращуються, особливо підвищується коефіцієнт твердості воску. . До того ж відбувається стерилізація воску, знищуються спори гнильців. Для більш повної екстракції воску із воскосировини використовують також воскопреси. Розварену воскосировину або мерву, що залишилася після застосування парової воскотопки, засипають у мішок і поміщають у гвинтовий воскопрес, підключений до парогенератора. Гвинт закручується і поступово стискає сировину між дисками воскопресу, вичавлюючи віск і воду в підготовлену ємність. Пасічні витопки і особливо мірва вільного воску практично не містять, тому з них виходить віск нижчої якості, ніж із суші.

Найчастіше віск виходить забруднений медом, сміттям тощо. Такий віск необхідно розплавити в м'якій дощовій воді і дати відстоятися, розлити по формах або залишити остигати у відстійнику. Охолоджувати віск потрібно поступово, тоді поверхня шматка буде рівною та гладкою, не зміниться колір воску, а сміття осяде на дно. Не слід брати форми занадто великого розміру - віск у них тривалий час перебуватиме в рідкому стані, відстоюватиметься, і в ньому від розкладання емульсії можуть утворюватися порожнечі. Найбільш красивий товарний вигляд віск матиме, якщо його розливати по формах, злегка остиглим. . Після затвердіння шмат застиглого воску виймають і бруд, який часто збирається внизу, зчищають ножем або стамескою. Важливо, щоб посуд був алюмінієвий, емальований або з нержавіючої сталі. Вільні жирні кислоти, що містяться у воску, легко розчиняють більшість металів, утворюючи різноманітні солі, викликаючи зміну кольору натурального воску, знижують його якість. У залізному посуді віск буріє, цинковому - сіріє, мідному - зеленіє. Кращі матеріали, які використовуються при роботі з воском - дерево, алюміній, емальований посуд, нержавіюча сталь. Пам'ятайте, що в умовах пасік жодного очищення та відбілювання воску хімічними речовинами не припустимо!

Бджолиний віск - дуже стійкий продукт, що зберігається без усякого псування та втрат дуже довгий час. Температура та вологість на нього практично не впливають. Віск не уражається і шкідниками. Воскова міль вражає його лише, якщо в тарі є яєчка молі. Багато бджолярів накопичують на своїй пасіці віск і називають його «золотим запасом».